Питання проведення інструктажів на підприємстві часто вирішується в останню чергу, або ж не вирішується взагалі. В той же час це питання є доволі актуальним та важливим, адже подібний недогляд може привести до серйозних проблем при виникненні нещасних випадків, а за сам факт непроведення інструктажів передбачена серйозна відповідальність.
Закон України "Про охорону праці" вимагає, щоб усі працівники при прийомі на роботу і в процесі трудової діяльності проходили на підприємстві навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання і перевірки знань з питань охорони праці, забороняється. Мета інструктажу - навчити працівника правильно і безпечно для себе і навколишнього середовища виконувати свої трудові обов'язки.
Згідно з Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року N 15 із змінами та доповненнями «Про затвердження Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та переліку робіт з підвищеною небезпекою» (далі – Типове положення) працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи під час трудового і професійного навчання проходять на підприємстві за рахунок роботодавця інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки у разі виникнення аварії.
Відповідно до даного Типового положення усі інструктажі з питань охорони праці за характером і часом проведення (далі - інструктажі) поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.
Ми зупинимося на двох найпоширеніших видах інструктажу - вступному та первинному як таких, що найчастіше зустрічаються у діяльності підприємств.
1. Порядок проведення вступного інструктажу
Вступний iнструктаж проводиться з метою ознайомлення працівників, що прийняті на роботу, з вимогами охорони працi, гігієни та санiтарiї, протипожежної безпеки, правилами внутрiшнього трудового розпорядку, надання першої медичної допомоги при настаннi нещасного випадку. Строк та періодичність його проведення збігається з моментом прийняття працівника на роботу, тобто до початку фактичного виконання трудових обов’язків передбачених трудовим договором (контрактом). Згідно з Типовим положенням вступний інструктаж проводиться:
1) з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади;
2) з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;
3) з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження трудового або професійного навчання;
4) з екскурсантами у разі екскурсії на підприємство.
Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці або іншим фахівцем відповідно до наказу (розпорядження) по підприємству, який в установленому Типовим положенням порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці.
Даний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано, з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджуються керівником підприємства.
Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, який зберігається службою охорони праці або працівником, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у наказі про прийняття працівника на роботу.
Нині, також часто виникають запитання у роботодавців, які стосується оформлення контрольних листів проходження навчання та інструктажів з питань охорони праці. Як же діяти, коли представники державних органів нагляду за охороною праці вимагають пред’явити такі контрольні листи? У даній ситуації слід розуміти, що таку форму, як «контрольний лист проходження навчання та інструктажів з питань охорони праці», не передбачено жодним нормативним актом з охорони праці, а тому, коли вони не ведуться — це не є порушенням нормативних актів з охороні праці й відповідальність за це наступати не може.
Типовим положенням також не передбачено ведення контрольного листа, а відповідно — цей документ не є обов’язковим.
2. Порядок та суть проведення первинного інструктажу
Як нам уже відомо, наступним кроком після проведення вступного є проведення первинного інструктажу. Нагадаємо, що безпосередньому виконанню трудових обов’язків новоприйнятого працівника, передує проведення первинного інструктажу на його робочому місці, тобто це свого роду обов’язкове ознайомлення останнього з основними вимогами та діючими на підприємстві положеннями, інструкціями (актами) з охорони праці.
Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:
1) новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство або до фізичної особи, яка використовує найману працю;
2) який переводиться з одного структурного підрозділу підприємства до іншого;
3) який виконуватиме нову для нього роботу;
4) відрядженим працівником іншого підприємства, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.
Первинний інструктаж проводиться індивідуально або для групи осіб спільного фаху за програмою, складеною з урахуванням вимог відповідних інструкцій з охорони праці та інших нормативних актів про охорону праці, технічної документації і орієнтованого переліку питань первинного інструктажу, викладених в додатку до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці. Слід зауважити, що чинне законодавство не вимагає прийняття окремого положення яке б регулювало саме порядок проведення первинного інструктажу, але у свою чергу роботодавець повинен чітко дотримуватись норм вищесказаного Типового положення, які є обов’язковими до виконання.
Програма первинного інструктажу розробляється керівником цеху чи дільниці, узгоджується зі службою охорони праці і затверджується роботодавцем.
Первинний інструктаж проводить безпосередній керівник робіт (начальник структурного підрозділу, майстер) або фізична особа, яка використовує найману працю.
Про проведення первинного інструктажу працівників та їх допуск до роботи особа, яка проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці. Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.
3. Відповідальність за порушення вимог законодавства щодо проведення інструктажів
Одним з основних питань для керівників підприємств на яких вимоги щодо проведення інструктажів з питань охорон праці – є саме питання відповідальності за невиконання таких вимог. Питання є актуальним, адже невиконання умов щодо проведення інструктажу може призвести до зупинки роботи підприємства.
Так, перш за все слід розуміти, що згідно Типового положення відповідальність за організацію і здійснення інструктажів, навчання та перевірки знань працівників з питань охорони праці покладається на роботодавця. Деталізовано інститут відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону праці ст. 43 Закону України «Про охорону праці», якою встановлено штрафні санкції до юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, посадових осіб та працівників.
Згідно зазначеної норми, за порушення законодавства про охорону праці та невиконання приписів (розпоряджень) посадових осіб органів виконавчої влади з нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами виконавчої влади з нагляду за охороною праці до сплати штрафу в порядку, встановленому законом. Сплата штрафу не звільняє юридичну або фізичну особу, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, від усунення виявлених порушень у визначені строки.
Максимальний розмір штрафу не може перевищувати п'яти відсотків середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.
Несплата або неповна сплата юридичними чи фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, штрафу тягне за собою нарахування пені на несплачену суму штрафу (його частини) з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла в період такої несплати, за кожен день прострочення.
Притягнення до відповідальності посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення". Так ч. 2 ст. 41 КУпАП передбачає, що порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності – в сумі від 340 до 680 грн. Також слід зазначити, що ст. 188-4 КупАП передбачає більш суворішу відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці і тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємства в сумі до 1700 грн.
Доволі актуальним у наш час залишається питання проведення перевірок та відповідальності за порушення, виявленні в ході таких перевірок, спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань охорони праці, а саме Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки. У відповідності із Положенням про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, фахівці служби вправі безперешкодно здійснювати заходи державного нагляду суб'єктів господарювання, а також об'єктів виробництва фізичних осіб у присутності роботодавця або його представника з питань додержання законодавства з питань охорони праці, проводити планові та позапланові перевірки за додержанням вимог законодавства про охорону праці. За результатами перевірок видаються обов'язкові до виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків, у разі виявлення порушень складаються протоколи про адміністративне правопорушення або направляються матеріали в прокуратуру для прийняття рішень про порушення кримінальної справи.
Інспектори з нагляду за охороною праці мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючим. Також вправі притягати у межах компетенції до адміністративної відповідальності посадових осіб, працівників і громадян за порушення законодавства про охорону праці та накладати адміністративні стягнення у виді штрафу. Дані рішення можуть бути оскаржені у вищестоящих органах або суді, однак таке оскарження не зупиняє їх дії.
Розділ Х Кримінального кодексу "Злочини проти безпеки виробництва" містить п'ять складів злочинів, відповідальність за вчинення яких настає у разі заподіяння шкоди здоров'ю, загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків. В залежності від розмірів заподіяної шкоди покарання може бути у вигляді штрафу, виправних робіт, обмеження або позбавлення волі. При наявності недбалості в діях посадової особи, що призвела до тяжких наслідків, може наступати відповідальність у вигляді позбавлення волі строком до 5 років (з позбавленням права обіймати певні посади).
Варто погодитися, що у випадку з проведенням інструктажів краще за все буде вчасно проводити такі інструктажі та виконувати інші вимоги законодавства, аніж усувати наслідки можливого зупинення виробництва Держгірпромнаглядом та сплачувати штрафні санкції за порушення законодавства.
Володимир Бунт
Юрист Юридичної компанії "Дешунін і партнери"
Опубліковано в "Бухгалтер и Закон"