1 Norma - Публикации
Главная Публикации  
Публикации
Фильтр публикаций
Дата :
Автор :
Отрасль :
Публикации
Обжалование решений таможни об определении кода товара [UA]
19.11.2012

Оскарження рішень митниці про визначення коду товару 

 

У даній статті хотілося б зупинитися на питанні як за механізму оскарження рішень митного органу про визначення коду товару, що імпортує лікарські засоби в Україну, може захистити правильне визначення митного коду товару та відповідно мінімізувати свої витрати на сплату митних платежів. Розглядуваний механізм, зрозуміло, може застосовуватися не тільки фармацевтичними компаніями.

 

Практика застосування законодавства митними органами щодо імпортних лікарських засобів у 2012 році є вкрай суперечливою.  На початку року митниця масово використовувала свої повноваження щодо зміни коду товару, завдяки чому велика кількість лікарських засобів перекваліфіковувалася у алкогольні напої, біологічні добавки й навіть протипаразитарні засоби.

 Зрозуміло, що метою таких дій була не ідеалістична боротьба за правильну назву та код товару, а  наповнення бюджету, адже ставки мита по вказаним товарам вищі, аніж нульова ставка по лікарським засобам.

Такі дії стали причиною для справедливого обурення з боку фармацевтичних компаній та відповідного застосування лобістських механізмів. Як наслідок Міністерство охорони здоров’я України стало на бік фармацевтичних компаній та споживачів і надіслало до Держмитслужби відповідний Лист-Роз’яснення від 14.03.2012 року. У цьому Листі-роз’яснені міністерство погоджувалося із зрозумілим критерієм класифікації за принципом «лікарський засіб є таким за наявності відповідної сертифікації та державної реєстрації такого засобу».

Питання здавалося вирішеним, проте влітку подібні дії митників знову відновилися, що ймовірно пов’язано із необхідністю вчергове наповнювати дохідну частину бюджету.

 

Зрозуміло, що такі «зміни настрою» з боку органу державної влади є вкрай невигідними для імпортерів та фактично унеможливлюють упорядковане ведення бізнесу.

Рекомендовані дії щодо запобіганню неправильній класифікації товарів на стадії митного оформлення товару я наводив у минулій статті. Тут же хотілося б зосередитися на питанні оскарження рішень митної служби про визначення коду товару.

 

За ст. 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення.

 

Отже такі рішення є по суті підставою для віднесення товару до тієї чи іншої групи товарів, а отже і підставою для визначення розміру мита. Саме тому коректне складення такого рішення є таким важливим для імпортера. Але найголовнішим є те, що віднесення товару до тієї чи іншої групи є важливим фактором при винесенні рішень щодо наступних партій товарів. Інформація щодо усіх операцій по розмитненню товару зберігається у базі даних митниці, і імпортер, який провів митне оформлення лікарського засобу як скажімо біологічної добавки має вкрай низькі шанси щодо подальшого оформлення товару саме як лікарського засобу.

Процедура оскарження такого рішення є звичайною та передбачає подання скарги до органу вищого рівня відносно митного органу, що виніс рішення (для регіональних митниць органами вищого рівня буде Державна митна служба України, а для ДМС – Міністерство Фінансів України).

Вимоги до форми та змісту скарг громадян, строки їх подання, порядок і строки їх розгляду, а також відповідальність за протиправні дії, пов'язані з поданням та розглядом скарг, визначаються Законом України "Про звернення громадян".

Однак пропонуємо не зупинятися на опису процедури оскарження у митних органах.

Шанси на те, що митний орган відмінить рішення, згідно якого фактично поповнюються кошти бюджету є невисокими.

            Проте варто пам’ятати, що такі рішення також можна оскаржити у судовому порядку, де шанси на їх скасування є значно вищими.

 

ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПИТАННЯ

Цікаво, що на рівні Законів питання щодо розмежування алкогольних напоїв та лікарських засобів вирішено чітко. Закон України «Про лікарські засоби», визначає, що лікарські засоби - речовини або їх суміші природного, синтетичного чи біотехнологічного походження, які застосовуються для запобігання вагітності, профілактики, діагностики та лікування захворювань людей або зміни стану і функцій організму. Цей же Закон встановлює обов’язок провести процедуру сертифікації та державної реєстрації лікарського засобу.  

Згідно із Законом України «Про митний тариф України» до групи 22 (алкогольні і безалкогольні напої та оцет) не відносяться лікарські засоби товарної позиції 3003 та 3004.

Таким чином якщо товар відповідає визначенню лікарського засобу, пройшов процедуру сертифікації та реєстрації його не можна віднести до інших груп товарів, в тому числі алкогольних напоїв.

 Міністерство охорони здоров’я України стало на бік фармацевтичних компаній та споживачів та надіслало до Держмитслужби відповідний Лист-Роз’яснення від 14.03.2012 року, яким підтвердило вищенаведені доводи та міркування.

            Проте не такою є позиція Державної митної служби України, вона закріплена у Листі «Державної митної служби» від 16.05.2011 року «Про впровадження методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД» та полягає у наступному: «визначення та трактування терміну "лікарські засоби" в Законі України «Про лікарські засоби» та УКТЗЕД різні. Це пов'язано з тим, що Закон регулює правовідносини, пов'язані із створенням, реєстрацією, виробництвом, контролем якості та реалізацією лікарських засобів та поняття "лікарські засоби" включає всі речовини, які можуть в тій чи іншій мірі вплинути на організм людини і з цієї причини повинні піддаватись контрольним заходам. Визначення продукту як лікарського засобу в національному законодавстві або в будь-якій фармакопеї не є вирішальним чинником для його класифікації в цій групі. Враховуючи дане положення, наявність реєстраційного посвідчення на лікарський засіб не є визначальним для його класифікації у групі 30 згідно з УКТЗЕД.

Товари, що виготовлені з водно-спиртових екстрактів рослин, незалежно від наявності в них лікарських речовин (вітамінів, алкалоїдів тощо), призначені для підтримки загального стану здоров'я та доброго самопочуття, а не для лікування та профілактики певного захворювання, повинні класифікуватись у товарній підпозиції 2208 90.» 

            Судова практика підтверджує правильність позиції фармацевтичних компаній причому якщо на рівні місцевих адміністративних судів питання вирішується по різному, то Вищий адміністративний суд України вирішив питання на користь фармацевтичної компанії та підтвердив скасування Рішення митного органу (справа за позовом ТОВ «Мітек» до Київської регіональної митниці).

            На рівні судів першої та апеляційної інстанції відзначимо Рішення окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 2а-2806/12/2670  та Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду  у цій же справі за позовом ТОВ «Оптіма фарм, ЛТД» до Київської регіональної митниці про скасування рішення про визначення коду товару.

 

ОБГРУНТУВАННЯ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

            Отже чим саме потрібно обґрунтовувати позовні вимоги  для скасування Рішення про визначення коду товару?

            Вважаю, що основна увага має бути приділена підтвердженню лікувальних властивостей препарату, тобто доведенню того, що препарат лікує хвороби та розлади організму. Для підтвердження такої позиції варто надати суду такі документи:

  1.  Матеріали судово-фармакологічної експертизи щодо препарата (за умови його наявності та можливості надати в суд, як правило у компанії-виробника). Зазначимо, що мова йде не про складові лікарського засобу, що становлять суть комерційної таємниці відносно препарату, а в першу чергу висновки про лікувальні властивості препарату.
  2. Експортні декларації на товар, у яких підтверджується належність товару до лікарських засобів.
  3. Реєстраційне посвідчення на кожен лікарський засіб.
  4. Рішення щодо реєстрації лікарського засобу.
  5. Матеріали реєстраційного досьє на лікарський засіб. Такі матеріали зберігаються у МОЗі, проте у якості копій виробники часто мають подібні матеріали.
  6. Екземпляри етикетки та інструкції по кожному товару.

Умовою віднесення товарів до групи лікарських засобів є призначення для певного застосування товару виробником, а також наявність певних визначень щодо товару, зокрема і в інструкції. При цьому митним органам не надано права визначати код товару, в залежності від ефективності застосування товару за визначеним виробником призначенням.

Також потрібно звертати увагу, що у таких процесах варто звертати увагу на необхідність доведення митним органом перекваліфікованого коду товару.

 

 

 

Володимир Єніч,

Адвокат "Юридичної компанії "Дешунін і партнери"

Опубліковано у "Бухгалтер и закон"


 

 

 

Владимир Енич
Контакты
Аудиторская фирма Норма
г.Киев, ул.Кирилловская, 1-3
карта
Публикации
Инвестиционная прибыль - старые вопросы и новые ответы - часть 3 [UA]
Питання оподаткування інвестиційного прибутку було особливо актуальним у 2012 році у зв’язку із прийняттям Методики визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента (надалі - Методика). Здавалося, ніби прийняття спеціалізованого документа мало б розставити всі крапки над «і» в цьому питанні. Проте двозначностей та складностей законодавцеві уникнути не вдалося і у цьому випадку, і нині можна з впевненістю стверджувати, що по деяким питанням обліку звітності  та оподаткування інвестиційного прибутку існує суперечлива практика правозастосування, а окремі питання регулюються по-різному різними нормативно-правовими актами. Зрозуміло, що це м’яко кажучи не сприяє розвиткові фондового ринку, який і так нині зіштовхнувся з низкою проблем..
Что наши клиенты говорят о нас
" Наше Представительство около двадцати лет представляет в Украине интересы немецкой компании «Антон Олерт». Деятельность представительства в Украине уже многие годы сопровождают аудиторы и специалисты «Аудиторской фирмы НОРМА». Хочется отметить, что качество оказываемых услуг полностью соответствует немецким стандартам качества, предъявляемым головной компанией к своим партнёрам в Европе.  "
"Антон Олерт", Вадим Худияш
читать все